Мотиль і опариш в якості риболовної наживки

Мотиль це личинка комара-довгунця. Це червоний черв’ячок невеликих розмірів, довжиною близько 10-15 мм.

Подібного роду приманка мешкає в донному мулі ставків, заплав річок, а також в озерному донному ґрунті. Живе мотиль в таких умовах близько року.

Потім окуклюється і спливає, перетворюючись в комара. Самий дрібний мотиль зазвичай використовують в якості прикорму риб, а більші – вже для насадки.

Мотиль – це найкраща та найбільш поширена насадка, яка з особливим успіхом застосовується взимку. Так як взимку рибі в природних умовах важко харчуватися великою здобиччю, краще буде використовувати дрібний мотиль.

Восени ж краще буде ловити на мотиля великих розмірів. Влітку мотиль використовується досить рідко.

Насаджують найчастіше мотиля на гачок №14. Кріплять мотиль за його темну голівку, в іншому випадку можна видавити його вміст.

Спочатку пропускають жало нижче голови, а потім виводять його через головку. Існує кілька варіантів одягання мотиля на гачок. Це може бути один мотиль, мотиль напів колечком, можна кілька мотилів одягнути на гачок і мотиль пучком.

Останній варіант досить непоганий, якщо ви захотіли зловити ляща, так як в даному випадку мотиль тривалий час не витікає і зберігає, так би мовити, товарний і привабливий для риби вид.

Щоб прикрити ділянку гачка яка залишилась, рибалки використовують додаткового черв’ячка.

В інших випадках вони споруджують, так званий, бутерброд, тобто підсаджують до мотиля ще опариша або ж личинку молі реп’яхової.

Опариш являє собою черв’ячка білого кольору, який дуже рухливий. По суті, це личинка м’ясної мухи.

Опариш дуже уловиста наживка, яка служить приманкою для багатьох риб, особливо він гарний у літній період. Під час весни опариш дуже легко знайти в гної.

Для цього буде достатньо лише підручними засобами привернути саму верхню частину купи гною і зібрати, личинки які почали рухатися.

Варто відзначити, що багато рибалок, які живуть далеко від центрів цивілізації, в умовах яких опариш продається вже в заготовленому варіанті в рибальських магазинах, в домашніх умовах самі вирощують личинок.

Для цього багато не потрібно, потрібно лише м’ясні і курячі відходи присипати землею і зробити їх доступними для мух.

Через тиждень відходи необхідно розкопати і за допомогою пінцета вибрати відповідні вам личинки.

Не буде зайвим промити опаришів в слабо-мильному розчині, потім просушити на газеті і засипати їх в банку, в якій будуть тирса, перемішані з сиром, які виступають в якості прикорму.

Зверху накрийте банку кришкою, попередньо виконавши в ній отвори. Помістіть банку в льох або ж в холодильник. У подібних умовах опариш збережеться протягом 2-3-х тижнів.

Якщо ви вирішили заготовити опаришів для зимової риболовлі, тоді вам потрібен дещо інший спосіб заготівлі та зберігання.

Для початку відберіть найбільші личинки, обшпарте їх гарячою водою, просушіть, засипте в банку, залийте маслом. Для цього підійде камфорне або лляне масло. Потім помістіть посудину в прохолодне місце.

Опариш найкраща насадка в літню пору, якщо ви надумали ловити плотву, краснопірку, ляща, карася. У зимову ж пору на нього клюють краснопірка, плотва.

Як і інші насадки, опариш можна насаджувати на гачок, як одиничними екземплярами, так і по кілька штук. Ця умова диктується і розміром гачка, і рибою, яку ви маєте намір зловити.

Гачок найкраще використовувати тонкий і в той же час гострий.

Рекомендується при насадженні не протикайти личинку, а як би чіпляти її за тонку шкіру. При такому варіанті насадки опариш залишиться живий і зможе досить тривалий час зберігати рухливість, залучаючи тим самим рибу.