Ловля окуня зимою на вудочку
Річковий окунь – хижа прісноводна риба, що живе у всіх прісних водоймах нашої країни. Хоча в основному її ловлять влітку, але й зимовий лов дуже цікавий. З огляду на те що хижак не стоїть на місці, рибалкам доводиться постійно пересуватися по льоду і бурити нові лунки в пошуках рибного місця. Тому даний вид лову можна назвати активним відпочинком. Не виключений і метод лову на одному місці, хоч він і приносить набагато менші результати, ніж описаний вище.
Вибір часу і місця ловлі окуня
Сезон ловлі окунів по першому льоду починається в грудні. Протягом трьох тижнів окунь тримається біля берега і не йде в глибокі місця. Зі зниженням температури хижак починає потихеньку йти на глибину і, отже, шукати його доводиться по всій водоймі.
Краще клювання відбувається рано вранці в безвітряну погоду при невеликому морозі. Хоча буває і вечірній кльов краще ранкового, але він занадто короткий і насолодитися ним повною мірою навряд чи вийде.
При слабкому морозі окунь тримається на мілинах, близько старих русел, в прибережних місцях. При сильному ж морозі шукати його краще на глибині. Для дослідження дна велику допомогу надасть ехолот, з яким процес пошуку риби значно спроститься, так як можна не тільки провести дослідження дна водойми, а й визначити місця скупчення риб.
Снасті і приманки
При виборі зимової вудки потрібно враховувати наступні правила:
- Вудлище повинне бути тонке і в довжину становити 10-15 сантиметрів.
- Обов’язково використовувати котушку. Вона допоможе не тільки прискорити процес змотування волосіні при пересуваннях між лунками, але і виключити її заплутування.
- Використовувати тонку волосінь діаметром 0,06-0,15 мм. Оптимальна довжина волосіні – 10 метрів.
- Краще використовувати конусоподібний кивок, при цьому потрібно вибирати середню жорсткість.
Мотиль є найпопулярнішою наживкою при зимовій ловлі. Але також непогані результати дає і свіже м’ясо, порізане на маленькі шматочки, а також очі окунька.
З приманок особливою популярністю користуються мормишки. Вони бувають кулясті, прямокутні, конусні. Форма не так важлива, головне, щоб довжина не перевищувала 7 міліметрів. Найкращі мормишки виготовляються з міді або латуні. Під час лову краще використовувати стрибкоподібні рухи, при цьому приманку, трохи посмикуючи, піднімати з дна. У міру зниження концентрації кисню в воді рухи блешнею повинні ставати повільніше, так як хижак починає брати тільки дуже мляву здобич.
Наступними за популярністю йдуть блешні. Тут потрібно брати блешню з високочастотною вібрацією і використовувати приманку невеликого розміру. Починати зимову риболовлю можна з блешень відносно великого розміру, але поступово їх розмір повинен зменшуватися. Замикають список балансири. Балансир краще використовувати в парі зі спеціальним вудилищем, яке має жорсткий кивок і трохи більше по довжині. Гачки на балансирі повинні бути не більше 7 номера.
На водоймі головне дотримуватися всіх заходів безпеки: не виходити на лід, коли він ще повністю не встановився, а по весні уникати таловин. Також небезпечно виїжджати на тонкий лід на техніці.
По приході на водойму насамперед необхідно визначитися з рельєфом дна і, з огляду на рекомендації, описані вище, зробити десяток лунок на відстані 5-6 метрів один від одного. Успіх риболовлі залежить від правильного прикорму, тому обов’язково підгодувати кожну лунку. Після прикорму можна починати ловити з першої пробуреної лунки. В цьому випадку результат не змусить себе довго чекати.
Ні хвоста, ні луски!
